Автографи Яра Славутича: до 100-річчя поета


11 січня 1918 року народився український поет, перекладач літературознавець, громадський діяч Григорій Михайлович Жученко, псевдонім, який з роками став офіційним іменем, — Яр Славутич). Визначний представник української діаспори в Канаді помер у 2011 році, у віці 93 роки. Він є автором понад 50-ти книг різної тематики і жанрів, виданих різними мовами. Автор 6-ти підручників з української мови для іноземних студентів.

В еміграції Яр Славутич — з 1944 року. Бурхливі 40-і роки не дозволили випускнику Запорізького педагогічного інституту за спеціальністю викладач української мови і літератури набути професійного досвіду і жити в Україні. 1944 року, після дев’ятимісячного перебування у Львові, поет виїздить на Захід, де переживає й арешт, й втечу з табору інтернованих, потім від гестапівців; врешті прибуває до Берліна у 1945-у, згодом перебирається до Баварії.

До 1948 року Яр Славутич був у Європі, з 1949 р. — емігрував до США, родина осіла у Філадельфії. Починаючи з 1990 р. не раз приїжджав в Україну, відвідавши сотні міст і сіл.

На початку 2000-х Яр Славутич подарував нашій книгозбірні понад 40 видань, включно майже з усіма виданнями своїх поетичних творів. Окрім книжкової спадщини, у бібліотеці НаУКМА зберігаються кілька архівних документів Я. Славутича, зокрема листи, листівки, газетні статті, які відклалися у фондах його друзів та колег – Олега Зуєвського, Петра Одарченка, Омеляна Пріцака.

Так, в архіві Олега Зуєвського зберігається унікальний документ, а саме авторський рукопис вірша «Московія», написаний поетом Славутичем 1945-го. Вірш було надруковано у «Маєстат: шоста збірка поезій», виданий у 1962 році.

Вірш Вірш
Стоїш з украденим ім’ям,
Напівтатарка, напівфінка.
Жахає свистом Солов’я
Билин осквернена сторінка.Живеш, мов злодій на горбі,
І косиш око в безмір степу,
Клянучи в радісний злобі
Ясновельможного Мазепу.Ідеш упирем по костях –
І стигне піною отрути
На хижо стиснутих устах
Зневага Сталіна й Малюти.О, муко! Вп’явши пазурі
У жертви сковані, невинні,
Жирують смерди, як царі, –
Аж очі рвуться яструбині.І сморід, бурий і пливкий,
Поймає маєво безкрає.
Кістьми жахають Соловки,
І з надер Винниця ридає.Та вірю в правди майбуття,
у благовістя правди вірю –
Впадеш, не знавши каяття,
В подобі раненого звіра!На щастя гнаним – упадеш!
І, снаговито спрагла зміни,
Устане з полум’я пожеж
Священна воля України.Славутич Яр (Жученко Григорій), 1945

В Америці, аби працювати за фахом, уродженець  хутора Жученки (нині Долинський район Кіровоградської області) очевидно потребував отримати американський диплом. У 1950-х роках Яр Славутич здобув ступінь магістра та доктора філософії у Пенсильванському університеті. Листівку з фото бібліотеки цього університету отримала родина Одарченків імовірно у рік підготовки до іспитів чи написання дипломної роботи з таким іронічним меседжем по відношенню до храму науки:

«Творчого Нового року! Веселих свят! Славутичі. P. S. На жаль, мої свята заздалегідь похоронені у цій бібліотеці…» Читати далі

Advertisements

Матеріали до курсів: як надіслати і використовувати


Вересень відомий не лише посвятою в спудеї та святкуваннями під пильним наглядом Григорія Савича. Викладачі вже знають, що викладатимуть цього року та як подаватимуть матеріал, а ще — на які статті полюватимуть їхні студенти. І студентам, і викладачам у нагоді має стати сервіс Могилянської бібліотеки “Матеріали до курсів”. Першим він допомагає уникнути черг на книжки або раніше знайти потрібні підручники, а другим — відіслати найдопитливіших розумників до готового списку і більше ним не перейматися. Про сервіс, який зберігає та надає в користування студентів усі доступні в бібліотеці тексти до курсу, розпитуємо його координатора Олену Купрієнко.

Що таке “Матеріали до курсів”

Читати далі

Книжка за книжкою-3: час змін


Фейсбуком ширяться зізнання “я вступив до Могилянки”, вересень дихає у спину і потроху золотить крони, каштани от-от почнуть падати, і це навіває думки про зміни. Наша чергова підбірка новинок про зміни у мистецтві, суспільстві й економіці.

авангард

Читати далі

Книжка за книжкою-2: успіх і цінності


Напередодні Конвокації студенти й викладачі мають нагоду підбити підсумки досягнень за навчальний рік: що вдалося, що не встиглося, а оце дуже хочеться втілити наступного семестру. Бібліотека закриває навчальний рік ще одною розповіддю про новинки. Поки бакалаври та магістри розбирають мантії й готуються до отримання дипломів, цю книжкову підбірку ми присвячуємо життєвим цінностям та успіхові.

Читати далі

Книжка за книжкою: новинки КА в Могилянській бібліотеці


Частина новинок з Книжкового Арсеналу вже мандрує відділами Бібліотеки. Історії успіху, ілюстрована історія й роздуми про те, що ж пішло не так: які видання от-от потраплять на наші полиці — в огляді від Могилянської бібліотеки.

Читати далі

Вибач, картопелько: що робити в місті 6-8 травня


Коридори поволі порожніють, сесія неохоче відпускає студентів і плентається слідом за тими, кому щастить менше. Один єдиний вихідний — і городи поспішають досадити усі, хто ще не встиг.  А раптом Ви лишаєтеся в Києві, готуватися за конспектами до останнього іспиту чи гуляти славетними околицями Ворзеля чи Троєщини? Ось підбірка, що допоможе покращити розмовну англійську, пригадати улюблених супергероїв (та чого тільки на тому ComicCon-і немає!), посперечатися про книжки і навіть долучитися до міського садівництва.

Читати далі

How Might A Future OA World Look?


Дружній блог від моїх колег з Канзаського університету запрошує до обговорення ідей Відкритого Доступу! Не можу не перепостити, й запрошую до читання-обговорення!

OAnarchy

In the previous post, we argued that a scholarly world without open access (OA) inevitably excludes some researchers and scholars from the conversation. We were responding to a series of commentaries in Journal of Wildlife Management that made this point particularly clear, and evidently still in need of argument, going so far as to say that developing-world scholars should either invite richer colleagues as authors so that page charges can be paid, or wait a century for development to come to their countries. We disagree, and that was the subject of the post.

Peter Suber, Director of Harvard University’s Office of Scholarly Communication, commented on the post, requesting more information on our vision of an ideal, inclusive, barrier-free OA scholarly communications world. Here, we offer some preliminary thoughts, building on topics discussed in a recent symposium OA Beyond APCs. We have laid out these ideas in greater detail…

View original post Ще 655 слів