Петро Сагайдачний – українець з доби Відродження


До днів пам’яті Петра Конашевича-Сагайдачного з 9 квітня по 5 червня 2012 року в Дослідницькій Бібліотеці  НаУКМА (Староакадемічний корпус) діятиме виставка «Петро Сагайдачний – українець з доби Відродження».

                   Виставка умовно поділяється на дві частини:  П.Сагайдачний у дослідженнях істориків та образ Сагайдачного в літературі та фольклорі. До першої увійшли монографії та окремі статті дослідників XIX – XXI ст. До другої – твори відомих українських письменників (XVII – ХХ ст.), а також деякі фольклорні твори. Виставку доповнюють ілюстрації.

Перлиною виставки є копія Листа митрополита Іова Борецького та гетьмана Олифера Голуба (наступника Сагайдачного) про виконання заповіту гетьмана (лист датований 1622). Оригінал цього унікального документу зберігається в Центральному державному історичному архіві України у м. Львів (ЦДІАУЛ). Увагу читача приверне і малознаний реконструйований портрет гетьмана, а також його особистий підпис, що увіковічнив красу тогочасного письма.  Хтось відкриє для себе повість Осипа Маковея “Ярошенко”, в якій описано події Хотинської війни 1620-1621 років, а комусь буде цікаво побачити малюнок меча, дарованого Сагайдачному після Хотинської битви Владиславом Вазою.

До інтерпретацій образу гетьмана вдавалось чимало письменників другої половини XIX – першої половини XX ст. На нашій виставці представлено чимало таких творів. Це і вже хрестоматійні романи Мордовця, Чайковського та Зинаїди Тулуб, і дещо менш знаний – Спиридона Черкасенка. До речі, за романом останнього (Пригоди молодого лицаря) було знято фільм “Дорога на Січ”, який, серед іншого, висвітлював постать гетьмана Сагайдачного.

Серед експонованих творів – також драма Пантелеймона Куліша (Петро Сагайдашний), яка є частиною його “Драмованої трилогії”. Вона цікава також тим, що подається за другим виданням, у IV-му томі “Творів Пантелеймона Куліша” (Львів, 1909). Особливе місце  обіймає й інший літературний твір – “Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного” Касіяна Саковича. Написаний у 1622 році після смерті гетьмана, він, на думку, деяких дослідників (цитуємо П. Саса), є “найважливішим джерелом, яке містить відомості про біографію Сагайдачного”.  На виставці також представлено один із найвідоміших фольклорних творів про Сагайдачного – пісню “Ой на горі да женці жнуть” – у двох варіантах – в сучасному та в записі відомого філолога Володимира Перетца (1870 – 1935).

До пропонованої виставки ми також включили “Літопис” Самійла Величка – визначну пам’ятку козацької історіографії. У ньому, зокрема, яскраво змальовано завершення Хотинської битви; наведено останні листи Сагайдачного до польського короля.

Інша важлива складова нашої експозиції – гетьман Сагайдачний у працях істориків XIX – XXI століть.  На виставці Ви побачите розвідки першого ректора Київського університету Михайла Максимовича, професора цього ж університету – Володимира Антоновича. Не менш значущими є праці Дмитра Яворницького, Петра Гуслистого та Олени Апанович. На окрему увагу заслуговує праця Богдана Барвінського Конашевичі в Перемиській землі в XV і XVI ст. Видана у 1930 р. (Записки НТШ, Т. 100), вона не втрачає значущості й дотепер.

Що ж до сучасних дослідників, то  найбільш широко представлено роботи історика Петра Саса – одного з кращих дослідників постаті Сагайдачного. Серед його робіт «Іконографія П. Конашевича-Сагайдачного: джерела та авторські версії»; «Коли народився гетьман; Рукописне “Євангеліє П. Сагайдачного”. В 2011 році вийшла друком його книга (у співавторстві з Г. Кіркене) «Хотинська битва 1621 – битва за Центральну Європу». Це розкішне подарункове видання, в якому окремий розділ присвячено гетьману Сагайдачному, теж експонується на нашій виставці.

На виставці ви також побачите праці знаних істориків Могилянки  Юрія Мицика та  Зої Хижняк, надруковані в енциклопедичних виданнях “Києво-Могилянська академія в іменах” та “Мала енциклопедія козацтва”.  Варто відмітити також монографію Олександра Гуржія та Вадима Корнієнка (Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний), а також Анатолія Палія (“Гетман Сагайдачный”). На сьогодні це одні з небагатьох монографій про Петра Сагайдачного.

Також ви зможете побачити статті Віталія Щербака (у книзі “Гетьмани України на поштових марках”), Віктора Горобця (у власній монографії “Україна: від козацької реформи Баторія до здобуття Сагайдачним Кафи) тощо

Цікавим є також зображення гетьмана у різних видах мистецтва – від живопису і скульптури до мініатюри і гравюри. Фотографії картин із зображенням Сагайдачного, пам’ятників, поштових марок і ювілейних монет ви зможете також побачити на запропонованій виставці.

Щиро запрошуємо!

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s