Шведський архів у бібліотеці НаУКМА


У 2007 році фонд бібліотеки поповнився унікальним зібранням – бібліотекою, архівом та мистецькою колекцією видатного вченого Омеляна Пріцака. Тепер це окремий структурний підрозділ наукової бібліотеки університету – «Меморіальний кабінет-бібліотека Омеляна Пріцака». Всі охочі можуть завітати туди та оглянути ці колекції. А для того, щоб користуватися книжками, слід традиційно оформити замовлення через електронний каталог, а зі змістом архіву можна ознайомитись через описи і замовити потрібні документи на місці. Про них і піде мова.

Читати далі

Advertisements

Книжки, що виконують симфонії


У скількох із 220 віршів Шевченко згадував Дніпро? У яких контекстах вживалося слово “книга” у Біблії? У яких творах Шекспір згадував московитів?  “Кого можуть цікавити такі питання? Хіба філологів та істориків літератури”, –  скажете ви. Однак існують книжки та онлайн-навігатори, створені для того, щоб відповісти на ці питання і навіть незацікавленого читача, якщо впадуть йому в очі, можуть неабияк захопити. Вони також можуть прислужитися не тільки мовознавцям та літературознавцям, але й тим, хто вивчає теологію, філософію, історію, культуру тощо. Читати далі

Архівні матеріали А.Кримського у нашому фонді


15 січня 2016 року виповнюється 145 років від дня народження Агатангела Кримського (1871-1942) – українського історика, сходознавця, письменника та перекладача, одного із засновників Української Академії Наук. Основний архівний фонд А.Кримського зберігається  в Інституті рукописів Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. Але у 2007 р. до Наукова бібліотека НаУКМА також потрапили унікальні архівні матеріалами А.Кримського, що є складовою частиною особового архівного фонду учня А.Кримського – другого видатного українського сходознавця, історика і філолога Омеляна Пріцака (1919-2006). Одним з найбільш цінних архівних документів А.Кримського в НаУКМА є рукопис його неопублікованої праці «Історія хозар». Читати далі

З одного фотоальбому…


До  70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни представляємо вашій увазі раніше неопубліковані фото першого травневого післявоєнного параду, що пройшов 1946 року у Києві.

До історії події

Як відомо, у 1945 році Президія Верховної Ради СРСР оголосила 9 травня Святом Перемоги, але вже у 1948 році його було скасовано і 9 травня стало звичайним робочим днем. Урочистість і статус вихідного цьому дню було повернуто лише, коли партійне керівництво очолив Леонід Брежнєв у 1965 році. Отже, іноді суперечливе сьогодні питання, чи проводити військовий парад 9 травня, у післявоєнні роки взагалі не стояло. Паради проводились, але з нагоди відзначення інших дат. Виключенням є хіба перший парад в ознаменування перемоги над Німеччиною, що відбувся 24 червня 1945 року в Москві. Після 1945 року паради на честь Дня Перемоги не проводилися 20 років. У Києві ж перший повоєнний парад відбувся у листопаді 1945 р. на честь 28-ї річниці Жовтневої революції. У наступні десятиліття військові паради у Києві, як і в інших містах України, відбувалися 1 травня  –  «Свято трудящих, день огляду бойових сил трудящих усіх країн» , також військова міць демонструвалася щороку 7 листопада.
Далі цікавіше>>>

95 років від дня народження Олега Зуєвського


 16 лютого виповнюється 95 років від дня народження

українського поета, перекладача Олега Зуєвського

 (16.02.1920 – 27.03.1996)

Народився поет у містечку Хомутець на Полтавщині. Навчався в Харкові на журналіста, працював в редакції газети «Міргородські вісті». В 1944-1950 рр.  перебував у таборах для переміщених осіб у Німеччині, з 1950 року жив у США, викладав російську мову і літературу в Фордгамському та Ратґерському університетах. Коли 1966 році отримав посаду професора славістики в Альбертському університеті, разом з родиною переїхав до Канади. Протягом наступних 25 років Олег Зуєвський був автором та викладачем більше 30-ти різних курсів, що тематично стосувалися російської та української мов і літератур в цьому університеті.

Збірки поезій та перекладів О.Зуєвського

Збірки поезій та перекладів О.Зуєвського

Олег Зуєвський – автор поетичних збірок «Золоті ворота» (1947), «Під знаком фенікса» (1958), «Голуб серед ательє» (1991), «Вибране. Поезії. Переклади» (1992), «Кассіопея. Парафрази» (1993), «Обіцянка радості» (1995). Він також добре знаний перекладач поезій Стефана Ґеорґе, Райнера Марії Рільке, Вільяма Шекспіра, Емілі Діккінсон, Вільяма Батлера Єйтса, Гійома Аполлінера, Поля Валері, Артюра Рембо. Олег Зуєвський перший серед українських поетів здійснив повний переклад поезій французького поета Стефана Малларме.

У 1987 році поет став лауреатом Української Могилянсько-Мазепинської академії Наук за переклади В.Шекспіра, а у 1994 р., коли його творчість вже почала повертатися в Україну,  лауреатом Міжнародної премія ім. Григорія Сковороди за збірку «Кассіопея. Парафрази».

У 1998 році Тамара Зуєвська, донька Олега Зуєвського подарувала Науковій бібліотеці НаУКМА книжкову колекцію, а у 2004-2005 рр. особовий архів свого батька, одного з найосвіченіших літераторів еміграції. Книжкова колекція є однією з найчисельніших і зберігається нині в Конгреґаційній залі Староакадемічного корпусу НаУКМА.

Далі цікавіше>>>

100 років від дня народження Якова Гніздовського


27 січня виповнюється 100 років від дня народження визначного графіка, кераміста, скульптора і мистецтвознавця Якова Гніздовського (27.01.1915-08.11.1985).

Народився митець в с. Пилипче Борщівського р-ну Тернопільської обл. Навчався у Варшавській академії мистецтв (Польща) та Загребській академії мистецтв (Хорватія). В 1944-1949 рр. перебував у таборах переміщених осіб біля Мюнхена, а з 1949 жив у США. Я.Гніздовський був  членом редколегії журналу екслібрістів Великобританії, Американського товариства аматорів і творців книжкового знака, постійним кореспондентом журналу Філадельфійського відділу Об’єднання Мистців Українців в Америці «Замітки з мистецтва». Я. Гніздовський малював олійними фарбами й темперою, різними твердими барвниками, гравірував на дерев’яних і металевих дошках, займався скульптурою малих форм. Його спадщина складає  понад 300 гравюр (дереворити, лінорити і офорти) та сотні картин. Твори митця широко експонувалися   у Франції,  Великобританії, Німеччині, Чехословаччині, Японії, США, Канаді та ін.

Я.Гніздовський за гравіруванням у своїй студії (Нью-Йорк, 1969). Фото М.Гніздовський, ліцензія CC BY 3.0

Далі цікавіше>>>

Перші пам’ятки слов’янського письменства: чарівність факсиміле


Разом з історією кількох інституцій, на території сучасної академії творилася історія кількох бібліотек. Книгозбірня Києво-Могилянської академії мала одну з найбільших у Східній Європі колекцій, непересічної за обсягами фондів та їх цінністю. Значна частина зібрань була зруйнована пожежами 1780 та 1811 років. Після ліквідації КМА на базі фонду, що зберігся створювалася бібліотека Київської духовної академії. На початку ХХ століття їй також належала пальма першості серед бібліотек духовного відомства. У 1920-х рр. бібліотечне зібрання КДА перейняла Всенародна бібліотека України (тепер НБУВ ім. В.Вернадського).

Далі цікавіше