7 книжечок для колядників


Український “Щедрик” Миколи Леонтовича (щедрівка) в англійському перекладі “Carol of the Bells” перетворився на колядку і став символом Різдва, що відзначають християни Західного обряду. Від 25-го грудня він лунає на радіо і з вуличних сцен, у концертних залах і в теленовинах. Коли у 90-і роки надрукували одну з перших збірок колядок і щедрівок у незалежній Україні, українські родини з дітьми протягом зимових свят ходили в гості, співаючи “Добрий вечір”, “Ой сивая та і зозуленька” та “Нова радість стала”, котра за деякими джерелами має щонайменше три версії, що залежать від регіону виконання. Колядки, як відомо, лунали на Різдво, а щедрівки – на Старий новий рік. Розібратися у всьому одразу складно, але з усіх варіацій можна обрати те, що відгукується особисто Вам, відшукати мелодії в інтернеті й привітати бабусь і дідусів виконанням найпростіших колядок або щедрівок. Почати мандрівку українськими колядками та щедрівками пропонуємо з 7 книжечок з Могилянської бібліотеки.

колядки_01

художниця Марта Томенко

Для початківців і родинного кола
1) «Ой радуйся, Земле! : колядки та щедрівки» (упорядниця Софія Майданська, художниця Марта Томенко)
замовити в каталозі бібліотеки
Класичні колядки
2) «Бог Предвічний народився: колядник»
замовити в каталозі бібліотеки
3) «Різдвяна зірка: збірка колядок та пісень»
замовити в каталозі бібліотеки
4) «Колядки, щедрівки, вертепи» (упорядник Павло Дудар)
замовити в каталозі бібліотеки
За регіонами
5) Костянтин Широцький «Подільські колядки та щедрівки: (їх історичний розвиток і смисл)»
замовити в каталозі бібліотеки
6) «Повстанські коляди : пісні зібрані у Західному Поділлі» (упорядник Р. Крамар)
замовити в каталозі бібліотеки
Авторські колядки і щедрівки
7) «Свята вечеря : різдвяні пісні-колядки / Марти Лозинської в обробці мішаного хору Мирона Дацка»
замовити в каталозі бібліотеки

Усім дослідникам, колядникам і щедрувальникам бажаємо гарних свят!

Advertisements

Архівні матеріали А.Кримського у нашому фонді


15 січня 2016 року виповнюється 145 років від дня народження Агатангела Кримського (1871-1942) – українського історика, сходознавця, письменника та перекладача, одного із засновників Української Академії Наук. Основний архівний фонд А.Кримського зберігається  в Інституті рукописів Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. Але у 2007 р. до Наукова бібліотека НаУКМА також потрапили унікальні архівні матеріалами А.Кримського, що є складовою частиною особового архівного фонду учня А.Кримського – другого видатного українського сходознавця, історика і філолога Омеляна Пріцака (1919-2006). Одним з найбільш цінних архівних документів А.Кримського в НаУКМА є рукопис його неопублікованої праці «Історія хозар». Читати далі

З одного фотоальбому…


До  70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни представляємо вашій увазі раніше неопубліковані фото першого травневого післявоєнного параду, що пройшов 1946 року у Києві.

До історії події

Як відомо, у 1945 році Президія Верховної Ради СРСР оголосила 9 травня Святом Перемоги, але вже у 1948 році його було скасовано і 9 травня стало звичайним робочим днем. Урочистість і статус вихідного цьому дню було повернуто лише, коли партійне керівництво очолив Леонід Брежнєв у 1965 році. Отже, іноді суперечливе сьогодні питання, чи проводити військовий парад 9 травня, у післявоєнні роки взагалі не стояло. Паради проводились, але з нагоди відзначення інших дат. Виключенням є хіба перший парад в ознаменування перемоги над Німеччиною, що відбувся 24 червня 1945 року в Москві. Після 1945 року паради на честь Дня Перемоги не проводилися 20 років. У Києві ж перший повоєнний парад відбувся у листопаді 1945 р. на честь 28-ї річниці Жовтневої революції. У наступні десятиліття військові паради у Києві, як і в інших містах України, відбувалися 1 травня  –  «Свято трудящих, день огляду бойових сил трудящих усіх країн» , також військова міць демонструвалася щороку 7 листопада.
Далі цікавіше>>>

95 років від дня народження Олега Зуєвського


 16 лютого виповнюється 95 років від дня народження

українського поета, перекладача Олега Зуєвського

 (16.02.1920 – 27.03.1996)

Народився поет у містечку Хомутець на Полтавщині. Навчався в Харкові на журналіста, працював в редакції газети «Міргородські вісті». В 1944-1950 рр.  перебував у таборах для переміщених осіб у Німеччині, з 1950 року жив у США, викладав російську мову і літературу в Фордгамському та Ратґерському університетах. Коли 1966 році отримав посаду професора славістики в Альбертському університеті, разом з родиною переїхав до Канади. Протягом наступних 25 років Олег Зуєвський був автором та викладачем більше 30-ти різних курсів, що тематично стосувалися російської та української мов і літератур в цьому університеті.

Збірки поезій та перекладів О.Зуєвського

Збірки поезій та перекладів О.Зуєвського

Олег Зуєвський – автор поетичних збірок «Золоті ворота» (1947), «Під знаком фенікса» (1958), «Голуб серед ательє» (1991), «Вибране. Поезії. Переклади» (1992), «Кассіопея. Парафрази» (1993), «Обіцянка радості» (1995). Він також добре знаний перекладач поезій Стефана Ґеорґе, Райнера Марії Рільке, Вільяма Шекспіра, Емілі Діккінсон, Вільяма Батлера Єйтса, Гійома Аполлінера, Поля Валері, Артюра Рембо. Олег Зуєвський перший серед українських поетів здійснив повний переклад поезій французького поета Стефана Малларме.

У 1987 році поет став лауреатом Української Могилянсько-Мазепинської академії Наук за переклади В.Шекспіра, а у 1994 р., коли його творчість вже почала повертатися в Україну,  лауреатом Міжнародної премія ім. Григорія Сковороди за збірку «Кассіопея. Парафрази».

У 1998 році Тамара Зуєвська, донька Олега Зуєвського подарувала Науковій бібліотеці НаУКМА книжкову колекцію, а у 2004-2005 рр. особовий архів свого батька, одного з найосвіченіших літераторів еміграції. Книжкова колекція є однією з найчисельніших і зберігається нині в Конгреґаційній залі Староакадемічного корпусу НаУКМА.

Далі цікавіше>>>

100 років від дня народження Якова Гніздовського


27 січня виповнюється 100 років від дня народження визначного графіка, кераміста, скульптора і мистецтвознавця Якова Гніздовського (27.01.1915-08.11.1985).

Народився митець в с. Пилипче Борщівського р-ну Тернопільської обл. Навчався у Варшавській академії мистецтв (Польща) та Загребській академії мистецтв (Хорватія). В 1944-1949 рр. перебував у таборах переміщених осіб біля Мюнхена, а з 1949 жив у США. Я.Гніздовський був  членом редколегії журналу екслібрістів Великобританії, Американського товариства аматорів і творців книжкового знака, постійним кореспондентом журналу Філадельфійського відділу Об’єднання Мистців Українців в Америці «Замітки з мистецтва». Я. Гніздовський малював олійними фарбами й темперою, різними твердими барвниками, гравірував на дерев’яних і металевих дошках, займався скульптурою малих форм. Його спадщина складає  понад 300 гравюр (дереворити, лінорити і офорти) та сотні картин. Твори митця широко експонувалися   у Франції,  Великобританії, Німеччині, Чехословаччині, Японії, США, Канаді та ін.

Я.Гніздовський за гравіруванням у своїй студії (Нью-Йорк, 1969). Фото М.Гніздовський, ліцензія CC BY 3.0

Далі цікавіше>>>

Архів Євгена Лащика – в Могилянці


Цього року компакт-касета святкує свій півстолітній ювілей. Завдяки волі одного з наших дарувальників –  Євгена Лащика, власника аудіоархіву,  та стійкості цього носія до нас дійшли цікаві документальні записи, зроблені під час знакових  наукових та громадських заходів. Вони дають можливість почути, як обговорювалися українські питання в діаспорі, як налагоджувався діалог між діячами з України та української Америки в перехідний для нашої країни період. На плівках голоси – Л.Крушельницької, Г.Кочура, Б.Рубчака,  І.Дзюби, Б.Нагайло, Т.Гунчака та ін.

Детальніше про архів Євгена Лащика в Могилянці тут

“Допоможіть бібліотеці книжкою, пожертвою і прихиліть до того інших”


Ось такий фандрейзинговий слоган мала українська бібліотека у повоєнній Франції. А як це робите Ви?
Изображение
Документи з архівної колекції бібліотеки НаУКМА