Петро Сагайдачний – українець з доби Відродження


До днів пам’яті Петра Конашевича-Сагайдачного з 9 квітня по 5 червня 2012 року в Дослідницькій Бібліотеці  НаУКМА (Староакадемічний корпус) діятиме виставка «Петро Сагайдачний – українець з доби Відродження».

                   Виставка умовно поділяється на дві частини:  П.Сагайдачний у дослідженнях істориків та образ Сагайдачного в літературі та фольклорі. До першої увійшли монографії та окремі статті дослідників XIX – XXI ст. До другої – твори відомих українських письменників (XVII – ХХ ст.), а також деякі фольклорні твори. Виставку доповнюють ілюстрації.

Перлиною виставки є копія Листа митрополита Іова Борецького та гетьмана Олифера Голуба (наступника Сагайдачного) про виконання заповіту гетьмана (лист датований 1622). Оригінал цього унікального документу зберігається в Центральному державному історичному архіві України у м. Львів (ЦДІАУЛ). Увагу читача приверне і малознаний реконструйований портрет гетьмана, а також його особистий підпис, що увіковічнив красу тогочасного письма.  Хтось відкриє для себе повість Осипа Маковея “Ярошенко”, в якій описано події Хотинської війни 1620-1621 років, а комусь буде цікаво побачити малюнок меча, дарованого Сагайдачному після Хотинської битви Владиславом Вазою.

До інтерпретацій образу гетьмана вдавалось чимало письменників другої половини XIX – першої половини XX ст. На нашій виставці представлено чимало таких творів. Це і вже хрестоматійні романи Мордовця, Чайковського та Зинаїди Тулуб, і дещо менш знаний – Спиридона Черкасенка. До речі, за романом останнього (Пригоди молодого лицаря) було знято фільм “Дорога на Січ”, який, серед іншого, висвітлював постать гетьмана Сагайдачного.

Серед експонованих творів – також драма Пантелеймона Куліша (Петро Сагайдашний), яка є частиною його “Драмованої трилогії”. Вона цікава також тим, що подається за другим виданням, у IV-му томі “Творів Пантелеймона Куліша” (Львів, 1909). Особливе місце  обіймає й інший літературний твір – “Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного” Касіяна Саковича. Написаний у 1622 році після смерті гетьмана, він, на думку, деяких дослідників (цитуємо П. Саса), є “найважливішим джерелом, яке містить відомості про біографію Сагайдачного”.  На виставці також представлено один із найвідоміших фольклорних творів про Сагайдачного – пісню “Ой на горі да женці жнуть” – у двох варіантах – в сучасному та в записі відомого філолога Володимира Перетца (1870 – 1935).

До пропонованої виставки ми також включили “Літопис” Самійла Величка – визначну пам’ятку козацької історіографії. У ньому, зокрема, яскраво змальовано завершення Хотинської битви; наведено останні листи Сагайдачного до польського короля.

Інша важлива складова нашої експозиції – гетьман Сагайдачний у працях істориків XIX – XXI століть.  На виставці Ви побачите розвідки першого ректора Київського університету Михайла Максимовича, професора цього ж університету – Володимира Антоновича. Не менш значущими є праці Дмитра Яворницького, Петра Гуслистого та Олени Апанович. На окрему увагу заслуговує праця Богдана Барвінського Конашевичі в Перемиській землі в XV і XVI ст. Видана у 1930 р. (Записки НТШ, Т. 100), вона не втрачає значущості й дотепер.

Що ж до сучасних дослідників, то  найбільш широко представлено роботи історика Петра Саса – одного з кращих дослідників постаті Сагайдачного. Серед його робіт «Іконографія П. Конашевича-Сагайдачного: джерела та авторські версії»; «Коли народився гетьман; Рукописне “Євангеліє П. Сагайдачного”. В 2011 році вийшла друком його книга (у співавторстві з Г. Кіркене) «Хотинська битва 1621 – битва за Центральну Європу». Це розкішне подарункове видання, в якому окремий розділ присвячено гетьману Сагайдачному, теж експонується на нашій виставці.

На виставці ви також побачите праці знаних істориків Могилянки  Юрія Мицика та  Зої Хижняк, надруковані в енциклопедичних виданнях “Києво-Могилянська академія в іменах” та “Мала енциклопедія козацтва”.  Варто відмітити також монографію Олександра Гуржія та Вадима Корнієнка (Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний), а також Анатолія Палія (“Гетман Сагайдачный”). На сьогодні це одні з небагатьох монографій про Петра Сагайдачного.

Також ви зможете побачити статті Віталія Щербака (у книзі “Гетьмани України на поштових марках”), Віктора Горобця (у власній монографії “Україна: від козацької реформи Баторія до здобуття Сагайдачним Кафи) тощо

Цікавим є також зображення гетьмана у різних видах мистецтва – від живопису і скульптури до мініатюри і гравюри. Фотографії картин із зображенням Сагайдачного, пам’ятників, поштових марок і ювілейних монет ви зможете також побачити на запропонованій виставці.

Щиро запрошуємо!

Advertisements