Шведський архів у бібліотеці НаУКМА


У 2007 році фонд бібліотеки поповнився унікальним зібранням – бібліотекою, архівом та мистецькою колекцією видатного вченого Омеляна Пріцака. Тепер це окремий структурний підрозділ наукової бібліотеки університету – «Меморіальний кабінет-бібліотека Омеляна Пріцака». Всі охочі можуть завітати туди та оглянути ці колекції. А для того, щоб користуватися книжками, слід традиційно оформити замовлення через електронний каталог, а зі змістом архіву можна ознайомитись через описи і замовити потрібні документи на місці. Про них і піде мова.

Читати далі

Advertisements

Архівні матеріали А.Кримського у нашому фонді


15 січня 2016 року виповнюється 145 років від дня народження Агатангела Кримського (1871-1942) – українського історика, сходознавця, письменника та перекладача, одного із засновників Української Академії Наук. Основний архівний фонд А.Кримського зберігається  в Інституті рукописів Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. Але у 2007 р. до Наукова бібліотека НаУКМА також потрапили унікальні архівні матеріалами А.Кримського, що є складовою частиною особового архівного фонду учня А.Кримського – другого видатного українського сходознавця, історика і філолога Омеляна Пріцака (1919-2006). Одним з найбільш цінних архівних документів А.Кримського в НаУКМА є рукопис його неопублікованої праці «Історія хозар». Читати далі

95 років від дня народження Олега Зуєвського


 16 лютого виповнюється 95 років від дня народження

українського поета, перекладача Олега Зуєвського

 (16.02.1920 – 27.03.1996)

Народився поет у містечку Хомутець на Полтавщині. Навчався в Харкові на журналіста, працював в редакції газети «Міргородські вісті». В 1944-1950 рр.  перебував у таборах для переміщених осіб у Німеччині, з 1950 року жив у США, викладав російську мову і літературу в Фордгамському та Ратґерському університетах. Коли 1966 році отримав посаду професора славістики в Альбертському університеті, разом з родиною переїхав до Канади. Протягом наступних 25 років Олег Зуєвський був автором та викладачем більше 30-ти різних курсів, що тематично стосувалися російської та української мов і літератур в цьому університеті.

Збірки поезій та перекладів О.Зуєвського

Збірки поезій та перекладів О.Зуєвського

Олег Зуєвський – автор поетичних збірок «Золоті ворота» (1947), «Під знаком фенікса» (1958), «Голуб серед ательє» (1991), «Вибране. Поезії. Переклади» (1992), «Кассіопея. Парафрази» (1993), «Обіцянка радості» (1995). Він також добре знаний перекладач поезій Стефана Ґеорґе, Райнера Марії Рільке, Вільяма Шекспіра, Емілі Діккінсон, Вільяма Батлера Єйтса, Гійома Аполлінера, Поля Валері, Артюра Рембо. Олег Зуєвський перший серед українських поетів здійснив повний переклад поезій французького поета Стефана Малларме.

У 1987 році поет став лауреатом Української Могилянсько-Мазепинської академії Наук за переклади В.Шекспіра, а у 1994 р., коли його творчість вже почала повертатися в Україну,  лауреатом Міжнародної премія ім. Григорія Сковороди за збірку «Кассіопея. Парафрази».

У 1998 році Тамара Зуєвська, донька Олега Зуєвського подарувала Науковій бібліотеці НаУКМА книжкову колекцію, а у 2004-2005 рр. особовий архів свого батька, одного з найосвіченіших літераторів еміграції. Книжкова колекція є однією з найчисельніших і зберігається нині в Конгреґаційній залі Староакадемічного корпусу НаУКМА.

Далі цікавіше>>>

100 років від дня народження Якова Гніздовського


27 січня виповнюється 100 років від дня народження визначного графіка, кераміста, скульптора і мистецтвознавця Якова Гніздовського (27.01.1915-08.11.1985).

Народився митець в с. Пилипче Борщівського р-ну Тернопільської обл. Навчався у Варшавській академії мистецтв (Польща) та Загребській академії мистецтв (Хорватія). В 1944-1949 рр. перебував у таборах переміщених осіб біля Мюнхена, а з 1949 жив у США. Я.Гніздовський був  членом редколегії журналу екслібрістів Великобританії, Американського товариства аматорів і творців книжкового знака, постійним кореспондентом журналу Філадельфійського відділу Об’єднання Мистців Українців в Америці «Замітки з мистецтва». Я. Гніздовський малював олійними фарбами й темперою, різними твердими барвниками, гравірував на дерев’яних і металевих дошках, займався скульптурою малих форм. Його спадщина складає  понад 300 гравюр (дереворити, лінорити і офорти) та сотні картин. Твори митця широко експонувалися   у Франції,  Великобританії, Німеччині, Чехословаччині, Японії, США, Канаді та ін.

Я.Гніздовський за гравіруванням у своїй студії (Нью-Йорк, 1969). Фото М.Гніздовський, ліцензія CC BY 3.0

Далі цікавіше>>>

Архів Євгена Лащика – в Могилянці


Цього року компакт-касета святкує свій півстолітній ювілей. Завдяки волі одного з наших дарувальників –  Євгена Лащика, власника аудіоархіву,  та стійкості цього носія до нас дійшли цікаві документальні записи, зроблені під час знакових  наукових та громадських заходів. Вони дають можливість почути, як обговорювалися українські питання в діаспорі, як налагоджувався діалог між діячами з України та української Америки в перехідний для нашої країни період. На плівках голоси – Л.Крушельницької, Г.Кочура, Б.Рубчака,  І.Дзюби, Б.Нагайло, Т.Гунчака та ін.

Детальніше про архів Євгена Лащика в Могилянці тут

Бібліотека В’ячеслава Івахненка – в НаУКМА


Пані Ірена Ксенжопольська (працює у фірмі АБЕ-ІПС в Польщі) передала до бібліотеки Могилянки колекцію свого батька Івахненка В’ячеслава Олексійовича. Всього  13 коробок, що зараз знаходяться у відділі комплектування на опрацюванні і скоро будуть доступні у електронному каталозі, а згодом у наших фондах. В’ячеслав Олексійович Івахненко (1934-2013), 1957 р. закінчив перший випуск новоствореного радіофізичного факультету Київського університету ім. Т. Г. Шевченка, працював в Київському НДІ гідроприладів головним конструктором та заступником й науковим керівником робіт, книголюб, краєзнавець.
Серед книг, що їх збирав та зберігав пан В’ячеслав – видання «Кобзаря» Тараса Шевченка 1884 року. Цю книгу він отримав у спадок від свого батька Івахненка Олексія Олексійовича (1900-1987), вчителя української мови і літератури, який у 20-х – 30-х роках працював у школах села Замістя, Гусятині Прилуцького району, в місті Суми та в одному з сіл під Сумами, а з 1934 року – на хуторі Рогань і в школі села Велика Данилівка до 1941 року, а з 1946 по 1960 рр. працював викладачем української мови і літератури в Прилуцькому педагогічному училищі імені Івана Франка.

Дякуємо пані Ірині та принагідно всім дарувальникам книжок та цілісних бібліотек до Могилянки!

Студенти-сходознавці опрацьовують бібліотечну колекцію Омеляна Пріцака


Студенти-сходознавці опрацьовують бібліотечну колекцію Омеляна Пріцака

З 4 по 23 лютого 2013 року в Меморіальному кабінеті-бібліотеці О.Пріцака НаУКМА в рамках перекладацької практики працювали три студентки IV курсу факультету сходознавства Київського національного лінгвістичного університету Наталія Козак, Олександра Лисаковська та Олександра Паляничка. Дівчата працювали з 45 книгами китайською і корейською мовами з колекції професора Омеляна Пріцака. В результаті цієї роботи був виконаний переклад бібліографічних даних кожної книги з китайської і корейської мов українською мовою, а також здійснено транслітерацію назв книг латиницею і кирилицею. Виконана робота дає можливість атрибутувати книги та ввести їх до електронного каталогу наукової бібліотеки НаУКМА, що є необхідним для доступу користувачів бібліотеки до китаєзнавчої літератури. Тематично книги присвячені давньокитайській та давньокорейській історії, політичній та фінансовій структурі древнього Китаю, китайському фольклору, зокрема пісенному, історію тюркських народів. Крім того, серед опрацьованих книг є словники, буддистські тексти та тексти нарисів, бібліографія монгольських видань.
Висловлюємо сердечну подяку чарівним юним перекладачкам, які, за оцінкою їх керівника Збруцької Іванни Петрівни, успішно справилися з відповідальною і складною роботою (адже більша частина книг написана давньокитайською мовою) та з пошаною поставилися до використання й ідентифікації пам’яток унікальної книжкової колекції О.Пріцака.