Експонати з НаУКМА на виставці про Агатангела Кримського

20 квітня 2021 року в Музеї книги і друкарства України відкрилася книжкова виставка «Сила духу і похвала науці», присвячена 150-річчю з дня народження сходознавця, лінгвіста, літературознавця, історика, письменника, перекладача, співорганізатора Національної академії наук академіка Агатангела Кримського. 

Крім експонатів самого музею та провідних наукових інституцій, які зберігають наукову спадщину вченого (Інституту літератури, Інституту сходознавства, Інституту мовознавства, Інституту української мови НАН України, на виставці представлені матеріали з колекції бібліотеки НаУКМА.

Унікальні архівні матеріали потрапили до нас 2007 року разом з архівом учня Агатангела Кримського – Омеляна Пріцака (1919-2006). Ці два універсальні вчені познайомились у 1940 році. Після завершення навчання у Львівському університеті Пріцак вступив до аспірантури Інституту мовознавства Академії наук у Києві під керівництвом Агатангела Кримського по спеціальності «ісламська філологія». Навчання Пріцака у Кримського тривало недовго, оскільки молодого аспіранта мобілізували до армії, а згодом розпочалася німецько-радянська війна, і НКВС напередодні захоплення Києва німцями арештували Кримського і вивезли до Казахстану, де він у січні 1942 року помер у тюрмі.  Попри недовготривалі спілкування та наукову співпрацю Агатангела Кримського та Омеляна Пріцака, останній збирав та зберігав документи і матеріали свого вчителя, які після довгих просторових і часових “мандрів” повернулися до Києва. Пакет з матеріалами Агатангела Кримського у 1941 році передала Омеляну Пріцаку Наталя Полонська-Василенко. Переживши переслідування радянської влади у 1920-1930-і роках і спостерігаючи, що відбувається в окупованому німцями Києві, Наталя Полонська-Василенко вважала необхідним для забезпечення збереження хоча б частини рукописів Агатангела Кримського передати їх Омеляна Пріцаку, який, не знайшовши свого вчителя у Києві, планував далі навчатися у європейських сходознавців. Сьогодні ці документи є складовою архівної колекції Омеляна Пріцака у його Меморіальній бібліотеці.

На виставці представлено рукопис неопублікованої праці Агатангела Кримського «Історія хозар», машинописні наукові матеріали вченого з його рукописними правками, а також особисті документи Агатангела Кримського – посвідчення дійсного члена Академії Наук УРСР, профспілковий квиток та фотографії. Крім того, на виставці еспонуватимуться також п’ять рідкісних книг А. Кримського – прижиттєві видання вченого, що побачили світ у київських і львівських видавництвах у 1895-1927 роках.

Відкриття виставки відбулось онлайн, запис трансляції доступний у Facebook, також можна переглянути невеличку онлайн екскурсію.

З 4 травня виставка відкрита для відвідувачів. Вартість квитків та режим роботи уточнюйте на сайті музею.

Щиро запрошуємо усіх охочих оцінити результати нашої співпраці з музеєм та дізнатись більше про видатного вченого!

Читати також:

Архівні матеріали Агатангела Кримського у нашому фонді

Шведський архів у бібліотеці НаУКМА

У 2007 році фонд бібліотеки поповнився унікальним зібранням – бібліотекою, архівом та мистецькою колекцією видатного вченого Омеляна Пріцака. Тепер це окремий структурний підрозділ наукової бібліотеки університету – «Меморіальний кабінет-бібліотека Омеляна Пріцака». Всі охочі можуть завітати туди та оглянути ці колекції. А для того, щоб користуватися книжками, слід традиційно оформити замовлення через електронний каталог, а зі змістом архіву можна ознайомитись через описи і замовити потрібні документи на місці. Про них і піде мова.

Архівні матеріали Агатангела Кримського у нашому фонді

15 січня 2016 року виповнюється 145 років від дня народження Агатангела Кримського (1871-1942) – українського історика, сходознавця, письменника та перекладача, одного із засновників Української Академії Наук. Основний архівний фонд Агатангела Кримського зберігається  в Інституті рукописів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Але у 2007 році до Наукової бібліотеки НаУКМА також потрапили унікальні архівні матеріали, що є складовою частиною особового архівного фонду учня Агатангела Кримського – другого видатного українського сходознавця, історика і філолога Омеляна Пріцака (1919-2006). Одним з найбільш цінних архівних документів А.Кримського в НаУКМА є рукопис його неопублікованої праці «Історія хозар».

100 років від дня народження Якова Гніздовського

27 січня виповнюється 100 років від дня народження визначного графіка, кераміста, скульптора і мистецтвознавця Якова Гніздовського (27.01.1915-08.11.1985).

Народився митець в с. Пилипче Борщівського р-ну Тернопільської обл. Навчався у Варшавській академії мистецтв (Польща) та Загребській академії мистецтв (Хорватія). В 1944-1949 рр. перебував у таборах переміщених осіб біля Мюнхена, а з 1949 жив у США. Я.Гніздовський був  членом редколегії журналу екслібрістів Великобританії, Американського товариства аматорів і творців книжкового знака, постійним кореспондентом журналу Філадельфійського відділу Об’єднання Мистців Українців в Америці «Замітки з мистецтва». Я. Гніздовський малював олійними фарбами й темперою, різними твердими барвниками, гравірував на дерев’яних і металевих дошках, займався скульптурою малих форм. Його спадщина складає  понад 300 гравюр (дереворити, лінорити і офорти) та сотні картин. Твори митця широко експонувалися   у Франції,  Великобританії, Німеччині, Чехословаччині, Японії, США, Канаді та ін.

Я.Гніздовський за гравіруванням у своїй студії (Нью-Йорк, 1969). Фото М.Гніздовський, ліцензія CC BY 3.0

Студенти-сходознавці опрацьовують бібліотечну колекцію Омеляна Пріцака

З 4 по 23 лютого 2013 року в Меморіальному кабінеті-бібліотеці О.Пріцака НаУКМА в рамках перекладацької практики працювали три студентки IV курсу факультету сходознавства Київського національного лінгвістичного університету Наталія Козак, Олександра Лисаковська та Олександра Паляничка. Дівчата працювали з 45 книгами китайською і корейською мовами з колекції професора Омеляна Пріцака. В результаті цієї роботи був виконаний переклад бібліографічних даних кожної книги з китайської і корейської мов українською мовою, а також здійснено транслітерацію назв книг латиницею і кирилицею. Виконана робота дає можливість атрибутувати книги та ввести їх до електронного каталогу наукової бібліотеки НаУКМА, що є необхідним для доступу користувачів бібліотеки до китаєзнавчої літератури. Тематично книги присвячені давньокитайській та давньокорейській історії, політичній та фінансовій структурі древнього Китаю, китайському фольклору, зокрема пісенному, історію тюркських народів. Крім того, серед опрацьованих книг є словники, буддистські тексти та тексти нарисів, бібліографія монгольських видань.
Висловлюємо сердечну подяку чарівним юним перекладачкам, які, за оцінкою їх керівника Збруцької Іванни Петрівни, успішно справилися з відповідальною і складною роботою (адже більша частина книг написана давньокитайською мовою) та з пошаною поставилися до використання й ідентифікації пам’яток унікальної книжкової колекції О.Пріцака.