95 років від дня народження Олега Зуєвського


 16 лютого виповнюється 95 років від дня народження

українського поета, перекладача Олега Зуєвського

 (16.02.1920 – 27.03.1996)

Народився поет у містечку Хомутець на Полтавщині. Навчався в Харкові на журналіста, працював в редакції газети «Міргородські вісті». В 1944-1950 рр.  перебував у таборах для переміщених осіб у Німеччині, з 1950 року жив у США, викладав російську мову і літературу в Фордгамському та Ратґерському університетах. Коли 1966 році отримав посаду професора славістики в Альбертському університеті, разом з родиною переїхав до Канади. Протягом наступних 25 років Олег Зуєвський був автором та викладачем більше 30-ти різних курсів, що тематично стосувалися російської та української мов і літератур в цьому університеті.

Збірки поезій та перекладів О.Зуєвського

Збірки поезій та перекладів О.Зуєвського

Олег Зуєвський – автор поетичних збірок «Золоті ворота» (1947), «Під знаком фенікса» (1958), «Голуб серед ательє» (1991), «Вибране. Поезії. Переклади» (1992), «Кассіопея. Парафрази» (1993), «Обіцянка радості» (1995). Він також добре знаний перекладач поезій Стефана Ґеорґе, Райнера Марії Рільке, Вільяма Шекспіра, Емілі Діккінсон, Вільяма Батлера Єйтса, Гійома Аполлінера, Поля Валері, Артюра Рембо. Олег Зуєвський перший серед українських поетів здійснив повний переклад поезій французького поета Стефана Малларме.

У 1987 році поет став лауреатом Української Могилянсько-Мазепинської академії Наук за переклади В.Шекспіра, а у 1994 р., коли його творчість вже почала повертатися в Україну,  лауреатом Міжнародної премія ім. Григорія Сковороди за збірку «Кассіопея. Парафрази».

У 1998 році Тамара Зуєвська, донька Олега Зуєвського подарувала Науковій бібліотеці НаУКМА книжкову колекцію, а у 2004-2005 рр. особовий архів свого батька, одного з найосвіченіших літераторів еміграції. Книжкова колекція є однією з найчисельніших і зберігається нині в Конгреґаційній залі Староакадемічного корпусу НаУКМА.

Далі цікавіше>>>

Advertisements

100 років від дня народження Якова Гніздовського


27 січня виповнюється 100 років від дня народження визначного графіка, кераміста, скульптора і мистецтвознавця Якова Гніздовського (27.01.1915-08.11.1985).

Народився митець в с. Пилипче Борщівського р-ну Тернопільської обл. Навчався у Варшавській академії мистецтв (Польща) та Загребській академії мистецтв (Хорватія). В 1944-1949 рр. перебував у таборах переміщених осіб біля Мюнхена, а з 1949 жив у США. Я.Гніздовський був  членом редколегії журналу екслібрістів Великобританії, Американського товариства аматорів і творців книжкового знака, постійним кореспондентом журналу Філадельфійського відділу Об’єднання Мистців Українців в Америці «Замітки з мистецтва». Я. Гніздовський малював олійними фарбами й темперою, різними твердими барвниками, гравірував на дерев’яних і металевих дошках, займався скульптурою малих форм. Його спадщина складає  понад 300 гравюр (дереворити, лінорити і офорти) та сотні картин. Твори митця широко експонувалися   у Франції,  Великобританії, Німеччині, Чехословаччині, Японії, США, Канаді та ін.

Я.Гніздовський за гравіруванням у своїй студії (Нью-Йорк, 1969). Фото М.Гніздовський, ліцензія CC BY 3.0

Далі цікавіше>>>

До 100-ліття Омеляна Антоновича


Image

6 лютого Омеляну Антоновичу (1914-2008), фундатору улюбленої серед могилянців Бібліотеки Антоновичів, виповнилось би 100 років… Зазирнувши до Бібліотеки Антоновичів в ці дні, шановні могилянці, підійдіть до портретів подружжя Антоновичів, які уможливили цей важливий для всіх бібліотечний проект. Подякуймо! Світлая пам’ять! Читати далі

Архів Євгена Лащика – в Могилянці


Цього року компакт-касета святкує свій півстолітній ювілей. Завдяки волі одного з наших дарувальників –  Євгена Лащика, власника аудіоархіву,  та стійкості цього носія до нас дійшли цікаві документальні записи, зроблені під час знакових  наукових та громадських заходів. Вони дають можливість почути, як обговорювалися українські питання в діаспорі, як налагоджувався діалог між діячами з України та української Америки в перехідний для нашої країни період. На плівках голоси – Л.Крушельницької, Г.Кочура, Б.Рубчака,  І.Дзюби, Б.Нагайло, Т.Гунчака та ін.

Детальніше про архів Євгена Лащика в Могилянці тут

Бібліотека В’ячеслава Івахненка – в НаУКМА


Пані Ірена Ксенжопольська (працює у фірмі АБЕ-ІПС в Польщі) передала до бібліотеки Могилянки колекцію свого батька Івахненка В’ячеслава Олексійовича. Всього  13 коробок, що зараз знаходяться у відділі комплектування на опрацюванні і скоро будуть доступні у електронному каталозі, а згодом у наших фондах. В’ячеслав Олексійович Івахненко (1934-2013), 1957 р. закінчив перший випуск новоствореного радіофізичного факультету Київського університету ім. Т. Г. Шевченка, працював в Київському НДІ гідроприладів головним конструктором та заступником й науковим керівником робіт, книголюб, краєзнавець.
Серед книг, що їх збирав та зберігав пан В’ячеслав – видання «Кобзаря» Тараса Шевченка 1884 року. Цю книгу він отримав у спадок від свого батька Івахненка Олексія Олексійовича (1900-1987), вчителя української мови і літератури, який у 20-х – 30-х роках працював у школах села Замістя, Гусятині Прилуцького району, в місті Суми та в одному з сіл під Сумами, а з 1934 року – на хуторі Рогань і в школі села Велика Данилівка до 1941 року, а з 1946 по 1960 рр. працював викладачем української мови і літератури в Прилуцькому педагогічному училищі імені Івана Франка.

Дякуємо пані Ірині та принагідно всім дарувальникам книжок та цілісних бібліотек до Могилянки!

Нова польська колекція – в Бібліотеці НаУКМА


Полоністику в Могилянці суттєво поповнить нова колекція – бібліотека Анджея Мандаляна та Йоанни Рапацької, щойно отримана з Варшави.

Анджей Мандалян (Andrzej Mandalian)  (1926, Шангай – 2011 – Варшава) – польський поет і перекладач. Народився у сім’ї комуністичних діячів. Батько – вірменин, мати – єврейка. Батьки стали жертвами сталінського великого терору. Батько опинився в тюрмі на Лефортові, розістрялний 22 червня 1941. Попри брутальне слідство, він не давав показів проти своїх колег і не визнав своєї вини. Мати – Теодора Федер народилися у Люблині, від юності зв’язана з комуністичним рухом, виїхала до СССР, згодом до неї приєдналася сестра, з якою говорили польською мовою (саме завдяки тому Анджей Мандалян пасивно знав материну мову). Матір арештували і вислали в табори після тривалих її старань про звільнення батька. Звільнення прийшло завдяки інтервенції Болеслава Бєрута. Вона повернулася на батьківщину.  Після війни Анджей Мандалян навчався в медичному інституті в Москві (в МГУ не міг попасти як “син ворога народу”).   1947 року приїхав до Польщі і Анджей Мандалян як репатріант. Попри цей трагічний досвід і мати, і Анджей Мандалян і далі вірили в комунізм, гадаючи, що сталінізм – це “російський порок”, а в Польщі комунізм матиме людське обличчя. Однак подальший досвід перетворив Анджея Мандаляна в прихильника польської опозиції, автора численних текстів “другого обігу” (польського самвидаву), “підписанта” відкритих листів з вимогами демократичних перетворень і запереченням соціалістичної конституції 1976 року. Анджей Мандалян перекладав м. ін. Николая Ґумільова, Йосіфа Мандельштама, Булата Окуджаву, Євгенію Ґінзбурґ, Йосіфа Бродського, а також вірменських та сербських поетів. Розпад СССР і здобуття незалежності Україною Анджей Мандалян визнавав однією з найбільших подій в історії. З приводу стосунку до незалежності України він гостро полемізував з Йосіфом Бродським. Автор багатьох поетичних збірок, м. ін. “Чорний вітер” (1957), “Краєвид з кометою” (1976), “Екзорциси” (1981), автобіографічних оповідань “Червоний оркестр” (1993). Після смерті дружини видав том скорбної лірики (тренів). Останньою, прощальною його збіркою була “Поема від’їзду” (2007).

Йоанна Рапацька (Joanna Rapacka)  (1939-2000) польська дослідниця-славіст, есеїст. Авторка книжок присвячених хорватській та сербській  культурі: RzeczpospolitaDubrownicka (1977), Dawnaliteraturaserbskaidawnaliteraturachorwacka (1993), GodzinaHerdera: oSerbach, Chorwatachiideijugosłowiańskiej (1995), Leksykontradycjichorwackich (1997), esei ŚródziemnomorzeMitteleuropaBałkany (2002). Головний редактор найкращого польського славістичног журналу “Pamiętnik Słowiański”.

Книжкова колекція Анджея Мандаляна та Йоанни Рапацької нараховує біля 2000 примірників  і значно поповнить колекцію «полоністики» в НаУКМА. Отримання й перевезення цієї колекції до НаУКМА відбулось за сприяння  Олі Гнатюк та Данути Сосновської.

Коротка довідка:  Могилянська бібліотека   має наразі 7345 назв (13162 прим.) літератури польською мовою, різних галузей знань. Майже 3000 прим. зберігаються в колекції Центру Польських та Європейських Студій НаУКМА .

Петро Сагайдачний – українець з доби Відродження


До днів пам’яті Петра Конашевича-Сагайдачного з 9 квітня по 5 червня 2012 року в Дослідницькій Бібліотеці  НаУКМА (Староакадемічний корпус) діятиме виставка «Петро Сагайдачний – українець з доби Відродження».

                   Виставка умовно поділяється на дві частини:  П.Сагайдачний у дослідженнях істориків та образ Сагайдачного в літературі та фольклорі. До першої увійшли монографії та окремі статті дослідників XIX – XXI ст. До другої – твори відомих українських письменників (XVII – ХХ ст.), а також деякі фольклорні твори. Виставку доповнюють ілюстрації.

Перлиною виставки є копія Листа митрополита Іова Борецького та гетьмана Олифера Голуба (наступника Сагайдачного) про виконання заповіту гетьмана (лист датований 1622). Оригінал цього унікального документу зберігається в Центральному державному історичному архіві України у м. Львів (ЦДІАУЛ). Увагу читача приверне і малознаний реконструйований портрет гетьмана, а також його особистий підпис, що увіковічнив красу тогочасного письма.  Хтось відкриє для себе повість Осипа Маковея “Ярошенко”, в якій описано події Хотинської війни 1620-1621 років, а комусь буде цікаво побачити малюнок меча, дарованого Сагайдачному після Хотинської битви Владиславом Вазою.

До інтерпретацій образу гетьмана вдавалось чимало письменників другої половини XIX – першої половини XX ст. На нашій виставці представлено чимало таких творів. Це і вже хрестоматійні романи Мордовця, Чайковського та Зинаїди Тулуб, і дещо менш знаний – Спиридона Черкасенка. До речі, за романом останнього (Пригоди молодого лицаря) було знято фільм “Дорога на Січ”, який, серед іншого, висвітлював постать гетьмана Сагайдачного.

Серед експонованих творів – також драма Пантелеймона Куліша (Петро Сагайдашний), яка є частиною його “Драмованої трилогії”. Вона цікава також тим, що подається за другим виданням, у IV-му томі “Творів Пантелеймона Куліша” (Львів, 1909). Особливе місце  обіймає й інший літературний твір – “Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного” Касіяна Саковича. Написаний у 1622 році після смерті гетьмана, він, на думку, деяких дослідників (цитуємо П. Саса), є “найважливішим джерелом, яке містить відомості про біографію Сагайдачного”.  На виставці також представлено один із найвідоміших фольклорних творів про Сагайдачного – пісню “Ой на горі да женці жнуть” – у двох варіантах – в сучасному та в записі відомого філолога Володимира Перетца (1870 – 1935).

До пропонованої виставки ми також включили “Літопис” Самійла Величка – визначну пам’ятку козацької історіографії. У ньому, зокрема, яскраво змальовано завершення Хотинської битви; наведено останні листи Сагайдачного до польського короля.

Інша важлива складова нашої експозиції – гетьман Сагайдачний у працях істориків XIX – XXI століть.  На виставці Ви побачите розвідки першого ректора Київського університету Михайла Максимовича, професора цього ж університету – Володимира Антоновича. Не менш значущими є праці Дмитра Яворницького, Петра Гуслистого та Олени Апанович. На окрему увагу заслуговує праця Богдана Барвінського Конашевичі в Перемиській землі в XV і XVI ст. Видана у 1930 р. (Записки НТШ, Т. 100), вона не втрачає значущості й дотепер.

Що ж до сучасних дослідників, то  найбільш широко представлено роботи історика Петра Саса – одного з кращих дослідників постаті Сагайдачного. Серед його робіт «Іконографія П. Конашевича-Сагайдачного: джерела та авторські версії»; «Коли народився гетьман; Рукописне “Євангеліє П. Сагайдачного”. В 2011 році вийшла друком його книга (у співавторстві з Г. Кіркене) «Хотинська битва 1621 – битва за Центральну Європу». Це розкішне подарункове видання, в якому окремий розділ присвячено гетьману Сагайдачному, теж експонується на нашій виставці.

На виставці ви також побачите праці знаних істориків Могилянки  Юрія Мицика та  Зої Хижняк, надруковані в енциклопедичних виданнях “Києво-Могилянська академія в іменах” та “Мала енциклопедія козацтва”.  Варто відмітити також монографію Олександра Гуржія та Вадима Корнієнка (Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний), а також Анатолія Палія (“Гетман Сагайдачный”). На сьогодні це одні з небагатьох монографій про Петра Сагайдачного.

Також ви зможете побачити статті Віталія Щербака (у книзі “Гетьмани України на поштових марках”), Віктора Горобця (у власній монографії “Україна: від козацької реформи Баторія до здобуття Сагайдачним Кафи) тощо

Цікавим є також зображення гетьмана у різних видах мистецтва – від живопису і скульптури до мініатюри і гравюри. Фотографії картин із зображенням Сагайдачного, пам’ятників, поштових марок і ювілейних монет ви зможете також побачити на запропонованій виставці.

Щиро запрошуємо!