Сприяння збільшенню кількості публікацій статей у журналах, що входять у наукометричні бази даних Scopus та Web of Science – важливий напрям роботи сучасних університетів. Показники із цих баз сьогодні включені у грантові заявки, звіти, використовуються для світових рейтингів, преміювання. Разом з тим, публікація у журналі, що індексується такими базами, корисна для науковців, які прагнуть якомога ширшого розповсюдження результатів своїх досліджень, визнання колегами з різних куточків світу. Але індексування наукометричною базою не може перетворюватися на головний фактор під час вибору автором журналу для публікації.
Так, нещодавно Scopus опубліковав оновлений перелік видань, що перестали індексуватися в цій базі даних – Scopus Discontinued Sources List. Станом на січень 2017 року таких видань 292, для 160 із них номери за 2016 рік – останні, що індексуються у Scopus (звертайте увагу на колонку Last Coverage у таблиці).
Значна частина найменувань із цього списку знаходиться в переліку хижацьких видавців та журналів відкритого доступу бібліотекаря Джефрі Білла, що відомий як Beall’s List. Так, 44 журнали видаються World Scientific and Engineering Academy and Society, 37 – Academic Journals Inc., 15 – OMICS, 12 – Medwell Journals, 11 – iMedPub та інші. Тому авторам, перш ніж подати статтю для публікації у тому чи іншому журналі, варто зважати на критерії формування цього списку, а також перевіряти, чи не включений до нього уже конкретний журнал чи видавець, оскільки існує висока ймовірність виключення подібного видання із наукометричної бази. Також журнали відкритого доступу зазвичай дотримуються бізнес-моделі, коли кошти за статтю сплачує автор, а не читач, тому публікація у хижацькому виданні може зашкодити не тільки іміджу науковця, а й гаманцю вченого.
Illustration by Dusan Petricic
Що ж до видань, для яких країна-видавець Україна (існує частина українських наукових журналів, що перевидаються світовими видавцями, тому в Scopus Source List вони вказані як журнали інших країн), то станом на жовтень 2016 року їхня кількість складала 41 найменування. Згідно з січневим переліком виключених видань перестали індексуватися 5 назв українських журналів: Actual Problems of Economics (ISSN 1993-6788), Corporate Board Role Duties and Composition (ISSN 1810-8601), Corporate Ownership and Control (ISSN 1727-9232), Metallurgical and Mining Industry (ISSN 2076-0507) та Risk Governance and Control Financial Markets and Institutions (ISSN 2077-429X).
Також, до переліку видань, що перестали індексуватися у Scopus, увійшли й журнали від великих видавців. Наприклад, 5 журналів від Springer – одного із найбільших видавців наукової літератури у світі – також виключені з бази.
Причини такого виключення можуть бути різними – від нечесної поведінки журналу (велика кількість самоцитувань, створення картелей для підвищення наукометричних показників, різке збільшення кількості статей на рік) до дуже низької зацікавленості матеріалами журналу в самій базі. Більше про процес повторного оцінювання журналів та причини виключення зі Scopus можна дізнатися тут.
Саме тому авторам під час вибору журналу для публікації потрібно зважати на багато факторів: вага журналу для наукової дисципліни, квартиль, дотримання журналом стандартів рецензування, перевіряти його присутність у переліку хижацьких видань та багато інших, оскільки одного включення журналу до наукометричної бази даних часом не достатньо для прийняття рішення, де публікуватися.
Спеціалісти бібліотеки НаУКМА не тільки радо допоможуть дослідникам у підборі журналу, а й розкажуть, на що звертати увагу під час самостійної верифікації інформації про те чи інше видання. Звертайтеся за індивідуальними консультаціями (відділ електронних ресурсів, к. 1-120, borysovato@ukma.edu.ua), або ж замовляйте тематичні тренінги для Вашого підрозділу.
Могилянська Бібліотека 