Дні науки: карта дослідника

 

Легко заблукати у таких тривалих подіях, як Дні науки в НаУКМА. «Карта дослідника» від Наукової бібліотеки НаУКМА — це спроба впорядкувати усі заходи за галузями науки і допомогти дослідникам зорієнтуватися у тому, що стосується саме їхнього наукового зацікавлення. Пропонуємо до Вашої уваги:

• Загальну програму
• Економічні науки
• Історичні науки
• програму «Культура та філософія»
• Правничі науки
• Природничі науки
• програму «Психологія та педагогіка»
• програму «Філологія».

Про деякі події відомо більше, а інші ще чекають на доповнення від організаторів. Втім, сподіваємось, що з часом з’явиться інформація, якою можна буде розширити Карту.

Більше не в Scopus, або не індексуванням єдиним

Сприяння збільшенню кількості публікацій статей у журналах, що входять у наукометричні бази даних Scopus та Web of Science – важливий напрям роботи сучасних університетів. Показники із цих баз сьогодні включені у грантові заявки, звіти, використовуються для світових рейтингів, преміювання. Разом з тим, публікація у журналі, що індексується такими базами, корисна для науковців, які прагнуть якомога ширшого розповсюдження результатів своїх досліджень, визнання колегами з різних куточків світу. Але індексування наукометричною базою не може перетворюватися на головний фактор під час вибору автором журналу для публікації.

Нова публікація могилянця в Scientific Reports

Випускник НаУКМА Денис Павленко, закінчив магістерку з хімії, а нині захищає кольори нідерландського Університету Твенте, у співавторстві з іншими дослідниками, відзначився публікацією у найчерівському топовому виданні Scientific Reports.

Дослідження «New low-flux mixed matrix membranes that offer superior removal of protein-bound toxins from human plasma» присвячене розробці змішаних мембранних матеріалів нового покоління, що оптимізовані для ефективного видалення шкідливих токсинів з плазми крові людини при застосуванні гемодіалізу для лікування пацієнтів з термінальною стадією ниркової хвороби.

Публікації могилянців у журналах Q1 за перше півріччя 2016 р.

Незабаром  червень, а це означає, що наближається перше преміювання співробітників НаУКМА за публікації у виданнях, що індексуються в міжнародних наукометричних базах Web of Science Core Collection та (чи) Scopus. З повним переліком претендентів на премії можна ознайомитись за посиланням, а ми вирішили окремо відзначити публікації наших науковців у журналах 1 квартилю, що входить до числа найкращих у своїх предметних галузях.

Високоцитовані статті Могилянки в Web of Science Core Collection

Пошуковий апарат Web of Science Core Collection серед іншого дозволяє виявляти найцитованіші публікації дослідників у порівнянні з іншими публікаціями того ж року і тієї ж галузі. Наявність подібних високоцитованих публікацій як у вченого, так і в установи, доволі престижна, адже свідчить про міжнародне визнання їх наукових здобутків.

Apple Pages plugin для Mendeley

Все більше студентів та викладачів НаУКМА відкривають для себе переваги використання безкоштовної програми для управління бібліографічною інформацією Mendeley, яка дозволяє зберігати та переглядати наукові праці у форматі PDF, а також має підключення до міжнародної соціальної мережі вчених. Значний відсоток могилянців є прихильниками iOS, однак для текстового процесора Pages досі не створеного спеціального плаґіну Mendeley, що, зрозуміло, створює користувачам додаткові незручності.

Як робити посилання на соцмережі в наукових та творчих роботах

Список використаних джерел та літератури – нуднувата, але конче необхідна частина дослідження. Добре, коли студент усвідомлює важливість посилання при цитуванні джерела чи думки дослідника, при вказівці на якесь важливе свідчення. Але ще краще, якщо він вміє правильно оформити бібліографічні записи, за якими ідентифікується джерело чи то у списку літератури, чи то для посилання в тексті.

Для уніфікації бібліографічних записів в Україні використовується розроблений росіянами стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1:2006, який суттєво відрізняється від найбільш використовуваних у світових практиці стилів оформлення бібліографічного запису. Ба більше – ДСТУ містить лише один приклад бібліографічного опису електронного ресурсу. Отже, загальноприйнятих правил описання поширених типів ресурсів Інтернету в Україні на 2015 рік  взагалі немає! Студенти та науковці вимушені імпровізувати і посилатися так, як їм підказує логіка, чи брати за приклад стиль, побачений у роботах інших. Про соціальні мережі, які дедалі частіше стають об’єктами цитування, і також потребують бібліографічного опису, годі й казати!

Однак, якщо поєднати чинні в Україні правила та зарубіжні рекомендації бібліографічного опису, цілком можливо описати найбільш поширені типи ресурсів Інтернету, в тому числі й посилання на соціальні мережі. Саме про останні піде мова.