Список використаних джерел та літератури – нуднувата, але конче необхідна частина дослідження. Добре, коли студент усвідомлює важливість посилання при цитуванні джерела чи думки дослідника, при вказівці на якесь важливе свідчення. Але ще краще, якщо він вміє правильно оформити бібліографічні записи, за якими ідентифікується джерело чи то у списку літератури, чи то для посилання в тексті.
Для уніфікації бібліографічних записів в Україні використовується розроблений росіянами стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1:2006, який суттєво відрізняється від найбільш використовуваних у світових практиці стилів оформлення бібліографічного запису. Ба більше – ДСТУ містить лише один приклад бібліографічного опису електронного ресурсу. Отже, загальноприйнятих правил описання поширених типів ресурсів Інтернету в Україні на 2015 рік взагалі немає! Студенти та науковці вимушені імпровізувати і посилатися так, як їм підказує логіка, чи брати за приклад стиль, побачений у роботах інших. Про соціальні мережі, які дедалі частіше стають об’єктами цитування, і також потребують бібліографічного опису, годі й казати!
Однак, якщо поєднати чинні в Україні правила та зарубіжні рекомендації бібліографічного опису, цілком можливо описати найбільш поширені типи ресурсів Інтернету, в тому числі й посилання на соціальні мережі. Саме про останні піде мова.
Далі цікавіше>>>