Список використаних джерел та літератури – нуднувата, але конче необхідна частина дослідження. Добре, коли студент усвідомлює важливість посилання при цитуванні джерела чи думки дослідника, при вказівці на якесь важливе свідчення. Але ще краще, якщо він вміє правильно оформити бібліографічні записи, за якими ідентифікується джерело чи то у списку літератури, чи то для посилання в тексті.
Для уніфікації бібліографічних записів в Україні використовується розроблений росіянами стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1:2006, який суттєво відрізняється від найбільш використовуваних у світових практиці стилів оформлення бібліографічного запису. Ба більше – ДСТУ містить лише один приклад бібліографічного опису електронного ресурсу. Отже, загальноприйнятих правил описання поширених типів ресурсів Інтернету в Україні на 2015 рік взагалі немає! Студенти та науковці вимушені імпровізувати і посилатися так, як їм підказує логіка, чи брати за приклад стиль, побачений у роботах інших. Про соціальні мережі, які дедалі частіше стають об’єктами цитування, і також потребують бібліографічного опису, годі й казати!
Однак, якщо поєднати чинні в Україні правила та зарубіжні рекомендації бібліографічного опису, цілком можливо описати найбільш поширені типи ресурсів Інтернету, в тому числі й посилання на соціальні мережі. Саме про останні піде мова.
Який би інтернет ресурс ми не взяли, бібліографічне посилання міститиме майже завжди однаковий набір елементів і схематично виглядатиме так:
Автор. Назва або відомості, що належать до назви. Загальне позначення матеріалу / відомості про авторство чи відповідальність // Позначення виду ресурсу. – Режим доступу: електрона адреса. – Інформація про джерело основної назви. – Дата публікації. – Дата перегляду.
Приклади:
Бондар Андрій. Визначення поняття “Бан” [Електронний ресурс] / Andrij Bondar // Facebook. – Режим доступу : https://www.facebook.com/andrij.bondar/posts/10152554206896599. – Назва з екрана. – Дата публікації: 18.03.2015. – Дата перегляду: 30.03.2015.
Порошенко Петро. Затвердив зміни до Закону “Про акціонерні товариства”. Для прийняття рішення в акціонерному підприємстві необхідно 50% + 1 голос акціонера [Електронний ресурс] / Петро Порошенко // Twitter. – Режим доступу : https://twitter.com/poroshenko/status/580585200830251008. – Назва з екрана. – Дата публікації : 25.03.2015. – Дата перегляду : 30.03.2015.
Костенко Леонід. Синергетика наукових комунікацій [Електронний ресурс] : [доповідь, виголошена на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Наукова комунікація в цифрову епоху” (11 березня, 2015 р.)] / Леонід Костенко, Наукова бібліотека Національного університету “києво-Могилянська академія” // YouTube. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=pxQPJLfgq1Y. – Назва з екрана. – Дата публікації: 18.05.2015. – Дата перегляду : 30.03.2015.
Biden Joe. Biden lighting a candle today at St. Michael’s in Kyiv, Ukraine. Since protests began, St. Michael’s has served as a resource for Ukrainians who have gathered on the Maidan. #Ukraine [Електронний ресурс] : фото / Vice President Joe Biden // Instagram – Дата публікації: прибл. червень 2014. – Режим доступу: https://instagram.com/p/nGW1qslwUT/?taken-by=vp. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 30.03.2015.
Cкладові опису можуть мати певні особливості. Наприклад, якщо реальне ім’я автора відрізняється від імені в соціальній мережі можна вказати реальне прізвище з ініціалами, а ім’я автора в соціальній мережі подати у квадратних дужках (якщо реальне ім’я невідоме, ім’я автора у соціальній мережі наводиться без квадратних дужок). Якщо немає назви допису, рекомендується подавати частину тексту – до 40 перших слів тексту. Якщо у повідомленні немає слів (наприклад, фото без тексту) необхідно подати опис об’єкта у квадратних дужках. Після назви при описі у квадратних дужках слід зазначати форму змісту, наприклад: поточний допис (статус), повідомлення, фотографія, стрічка новин, відеофайл, фотоальбом тощо. Електронна адреса містить URL об’єкта опису, що якнайточніше спрямовує до нього користувача. Якщо зміст об’єкта опису може змінюватися, в описі обов’язково зазначається дата перегляду (перевірки доступу).
При описі електронних ресурсів слід мати на увазі їх мінливість і нестійкість. Їхній зміст може змінитися, доповнитися, відредагуватися, повністю зникнути. Тому доцільно зберігати необхідні повідомлення – робити знімки екрану.
Більше про оформлення посилань на е-ресурси у статті Т.Добко.
Приклади оформлення бібліографічного опису друкованих джерел.
Могилянська Бібліотека 
Квадратні дужки нмд використовують за відсутності певних даних на основі аналізу тексту документа (приблизний рік, назва…). Для чого брати в квадратні дужки весь твіт? Крім того, колись вже писав http://goo.gl/3UGKRD для соцмереж вказання дати створення твіту виглядає самодостаньо і логічніше за дату звернення.
Також, кумедні рекомендації самої Вікіпедії щодо цитування, а саме пропозиція вказувати в авторах “Дописувачі Вікіпедії”. Це ж так біля кожного онлайн-ресурсу можна розпочати вказувати “Контент-менеджер” ітп.
Дата створення повідомлення – обов’язковий елемент опису і вказується для всіх типів ресурсів. У всіх прикладах її наведено. Дата звернення – опціонально, але ми рекомендуємо це робити.
Вікіпедію так цитують, тому що там сотні авторів. Ось список редагувань наприклад статті цитата: https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A6%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0&action=history Деякі з них – взагалі анонімні IP-адреси.
Таке питання: а якщо коментар до посту чи статті? І якщо ім’я користувача — вигадане?
До прикладу візьмемо пост у ФБ. Модель посилання буде така:
Ім’я коментатора чи нік. Текст коментаря [Електронний ресурс] : [коментар до повідомлення “Назва чи початок повідомлення” Ім’я дописувача чи нік у родовому відмінку у мережі Facebook] / Ім’я коментатора чи нік. // Обліковий запис Ім’я чи нік у родовому відмінку у Facebook або Офіційна сторінка … або Група… . – Режим доступу: електрона адреса. – Назва з екрана. – Дата публікації. – Дата перегляду.