З одного фотоальбому…


До  70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни представляємо вашій увазі раніше неопубліковані фото першого травневого післявоєнного параду, що пройшов 1946 року у Києві.

До історії події

Як відомо, у 1945 році Президія Верховної Ради СРСР оголосила 9 травня Святом Перемоги, але вже у 1948 році його було скасовано і 9 травня стало звичайним робочим днем. Урочистість і статус вихідного цьому дню було повернуто лише, коли партійне керівництво очолив Леонід Брежнєв у 1965 році. Отже, іноді суперечливе сьогодні питання, чи проводити військовий парад 9 травня, у післявоєнні роки взагалі не стояло. Паради проводились, але з нагоди відзначення інших дат. Виключенням є хіба перший парад в ознаменування перемоги над Німеччиною, що відбувся 24 червня 1945 року в Москві. Після 1945 року паради на честь Дня Перемоги не проводилися 20 років. У Києві ж перший повоєнний парад відбувся у листопаді 1945 р. на честь 28-ї річниці Жовтневої революції. У наступні десятиліття військові паради у Києві, як і в інших містах України, відбувалися 1 травня  –  «Свято трудящих, день огляду бойових сил трудящих усіх країн» , також військова міць демонструвалася щороку 7 листопада.

Фотографії

На фото бачимо парад Хрещатиком так, як його побачив фотограф з-за спин охоронців порядку. Головна магістраль міста майже знищена від вибухів,влаштованих ще у вересні 1941 року НКВС, коли радянські війська відступали з міста. Хоча вже 22 червня 1944 р. було оголошено конкурс на кращий проект відбудови Хрещатика, однак його реалізація ще далеко попереду. Адже після закінчення війни декілька років тривало розбирання руїн і лише наприкінці 1940-х років головну вулицю української столиці починають забудовувати.  На фоні такої масштабної руїни позитивним дисонансом виступає будівля Центрального універмагу без значних пошкоджень, на центральному вході якого транспарант з датою свята – 1 травня. На одній фотографії зафіксований транспарант з назвою події та військовий ансамбль, який брав участь у параді. Демонстрацію військової звитяги довершують школярі та колона трудящих із транспарантами, що прославляють Сталіна та керівників СРСР. За кадром залишились керівники партії та уряду, командувачі військ…

Фотограф

У 1946 році, Валерію Терещенко, родом з Краснодару, було 45 років. Це був його перший візит до Радянського Союзу після 22 років еміграції (у 1927 році опинився в Європі, потім у США), де працював у сфері економіки та сільського господарства. У 1946 році його включено до складу місії УНРРА в Україну (United Nations Relief and Rehabilitation Administration, Адміністрації Об’єднаних Націй для допомоги та відбудови), що оцінювала збитки від війни, мала контролювати та розподіляти поставки гуманітарних товарів. Місія перебувала в УРСР з березня 1946 року до середини 1947. У 1960-х роках, з невідомих нам до кінця мотивів, Валерій Терещенко стає громадянином СРСР, працює і живе у Києві. Помер 28 вересня 1994 року, похований на Байковому кладовищі.

Фотоархів

У 1996 році бібліотека НаУКМА придбала бібліотеку Валерія Терещенка (1,5 тис. примірників).  Разом з нею до нас потрапив фотоархів та колекція поштових листівок. Десять фотоальбомів відображають зрілий період життя фондоутворювача – близько 50 з прожитих 90 років. Альбом з фотографіями, зробленими під час його перебування з місією УНРРА в Україні, є особливо цікавим. Бібліотека продовжує роботу з його оцифрування та планує й далі викладати онлайн під вільною ліцензією.

Crowdsourcing

Закликаємо всіх, хто може уточнити частину вулиці, що зображена на фото, види бойових машин, залишати відповідні коментарі до фото на Флікрі або на сторінках обговорення файлів на Вікісховищі. Інформацію буде додано до описів зображень.

Слайдшоу

Натисніть для збільшення

Advertisements

One thought on “З одного фотоальбому…

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s