Нещодавно спільнота української Вікіпедії звернулась до читачів з пропозицією взяти участь у вікіфлешмобі – присвятити один день, щоб спробувати написати статтю у вільну енциклопедію. Вікіфлешмоб відбувся у неділю 27 квітня. Протягом одного дня у вільній енциклопедії з’явилось 915 нових статей. Подію вікіпедисти присвятили пам’яті свого колеги у Вікіпедії Ігоря Костенка, який загинув 20 лютого від кулі снайпера на Майдані у Києві.
Окрім онлайнової частини вікіфлешмобу, у Києві, Львові й Дніпропетровську відбулись зустрічі, на яких досвідчені вікіпедисти допомагали початківцям створювати статті. Лише дві бібліотеки в Україні надали свій простір для події – бібліотека НаУКМА та Центральна міська бібліотека ім. Лесі Українки у Львові.
Охочі, що завітали в неділю до Бібліотеки Антоновичів отримали врешті кожний у пару досвідченого вікіпедиста, що допомагав у першому редакторському досвіді або особисто відповідав на до тих пір незрозумілі речі.
На відміну від України, співпраця найпопулярнішої вільної енциклопедії та бібліотек або навчальних закладів вже має набагато ширші межі співпраці. Незважаючи на те, що шостий за популярністю інтернет-ресурс у світі є одним з факторів, що призводить до зменшення користувацького попиту на бібліотеки і неабияк змінює традиційний освітній процес, культуру навчання та досліджень загалом, бібліотеки світу намагаються внести свій вклад у його розбудову і популяризувати на його сторінках свою установу, колекції, окремі твори тощо.
Так, наприклад , у 2011 році в США започатковано проект «Вікі любить бібліотеки», спрямований на поширення та популяризацію співпраці Вікіпедії та бібліотек/архівів. На практиці цей проект реалізується через щорічні вікі-заходи протягом Тижня відкритого доступу. Вікіпедисти, бібліотекарі чи інші зацікавлені особи організовують презентації Вікіпедії та її проектів, зустрічі місцевих вікіпедистів, майстер-класи з редагування, редакторські марафони (edit-a-thon) з обраних тем та залученням бібліотечних ресурсів, панельні дискусії між бібліотекарями та вікіпедистами щодо актуальних питань.
У 2010 році Британський музей запросив на роботу вікіпедиста. Відтоді десятки культурних інституцій, включно з бібліотеками, перейняли цю практику і запрошували на оплачувану чи волонтерську роботу авторів та редакторів Вікіпедії. Wikipedian in Residence –так називається ця посада – тренер та координатор, що протягом кількох місяців виконує для співробітників певної установи роль провідника до усього спектру можливостей Вікіпедії, щоб вони могли максимально представити інформацію про свої ресурси у Вікіпедії, викласти певний обсяг у вільний доступ.
Британці перед тим також започаткували GLAM-ініціативу (від англ. Galleries, Libraries, Archives & Museums) з організації та координації проектів Фонду Вікімедіа, що здійснюються у співпраці з галереями, бібліотеками, архівами та музеями. GLAM-WIKI сьогодні готовий допомогти таким установам з усього світу, що прагнуть створювати вільний для використання контент про культурне надбання людства.
Остання з впроваджених Фондом Вікімедіа програм, в якій бібліотеці відводиться ключова роль – пілотна Wikipedia Visiting Scholar. Обрані на конкурсній основі вікіпедисти отримують повний безкоштовний доступ до всіх ресурсів окремої академічної бібліотеки з метою написання статей у енциклопедію. Ці позиції є неоплачуваними і не зобов’язують до фізичної присутності в бібліотеці. Мета програми – посилити співрацю між університетами, основними постачальниками нових знань та Вікіпедією, найкращою платформою для їхнього поширення. Наразі три американські університети чекають на заявки досвідчених редакторів і одна позиція вже закрита.
Більше про спільні проекти Вікі та бібліотек
Радимо прочитати: 7 reasons librarians should edit Wikipedia
Підготувала Хроболова А.
Могилянська Бібліотека 
