«Майдан Могилянка»: історія видання, історія спільноти

Перш, ніж інформаційне поле захопили соцмережі та месенжери, новини у НаУКМА поширювались на великій перерві на плацу на білих аркушах А4. Вісники, газети, діаріуші — саме з них університетська спільнота обговорювала культурне та суспільне життя.  

Погортати такі видання тепер можна не лише в бібліотеці, але й онлайн. В інституційному репозитарії вже доступно  чимало примірників, які ми згуртували в Колекцію університетської та студентської періодики. 

Серед них, зокрема, студентська газета «Міст» — одне з найперших видань відродженої Академії про актуальні події та академічне життя в НаУКМА. Видавець: Студентське братство Університету «Києво-Могилянська академія», з №4 – мистецько-інформаційне студентське товариство студентського Братства. Головна редакторка: Олександра Заярна. 

«Могилянські джерела» — багатосторінкове видання про події та діяльність університету, засноване відповідно до Розпорядження президента НаУКМА №11 від 15 лютого 2000 року. За чотири роки вийшло 8 номерів.  

«Академічна панорама» — теж  загальноуніверситетське видання про події в університеті та країні, яке виходило з 1997 по 2010 рік. Відповідав за випуск Відділ зв’язків з громадськістю НаУКМА.  

«Діаріуш» — щоденник президента НаУКМА В.С. Брюховецького з записами подій, зустрічей, нарад та роздумами автора. Всього вийшло 6 номерів у 2002 році. Подейкують, що його верстав сам Вячеслав Степанович. 

До 30-річчя відновленої Академії в електронний архів долучили ще одну могилянську газету – «Майдан Могилянка»! 

Перший номер «Майдану Могилянки» вийшов друком 4 листопада 2002 року, і до лютого 2006 встигли з’явитися 75 номерів. Ось де тренувалися полемісти, аналітики і оглядачі культурних та політичних подій! 

Попри те, що більшість авторів ховалися за псевдонімами, що дозволяли зберігати незалежність, вдалося відшукати і справжні імена. На сторінках «Майдану Могилянки» публікувалися Микола Ковальчук, книжковий дизайнер, що працював над книгами видавництв «Комора», «ArtHuss», «Yakaboo Publishing»; Володимир Стецик, економіст, віцепрезидент з бізнес-освіти Київської школи економіки; Ростислав Семків, письменник, директор видавництва «Смолоскип», доцент кафедри літературознавства НаУКМА; Олексій Курінний, відомий український політолог, та інші. 

Що ж стосується рубрик, то тут «Майдан Могилянка» навчався у старших колег і пропонував спорт, рекламу, культуру, місцеві події та «закордонну» політику, короткі інформаційні блоки, було тут і місце для віршів. 

• 

• 

• 

У рубриці «Культура» згадували зокрема таку історичну подію, як презентація трилогії Сергія Оксеника «Лісом, небом, водою». Сергій Іванюк, викладач курсу літературної творчості, «…дуже правдиву історію розповів про те, як текст [цієї] книги до нього втрапив (текст лежав у старій машині часу), як він його розшифровував, перекладав та ще багато цікавих подробиць» (№ 63, 22 лютня 2005 р.). 

Рубрика «СпІрт» звітувала про шахові чи футбольні змагання, а одного разу висвітлила перемогу Романа Телешуна, студента-філософа з НаУКМА, у Першості України з національного рукопашу «Спас», який здобув золото. Завершується новина так: «Тепер Роман відпочиває та готується в бібліотеці – на носі сесія» (№ 49, 2 червня 2004 р.). Місцеві новини включали майстер-класи Олексія Когана для могилянців, конкурс «Містер Академія», святкування Дня ФЕН-у, появу сайту в Центру працевлаштування та інше.  

Газета змінювала формат з двох сторінок до повноцінних чотирьох і навіть шести, зміщувала акценти із загальноукраїнських політичних подій до внутрішньої агітації (фраза «Повертайте підноси!» нагадує про те, що могилянці залишалися ввічливими навіть у їдальні), співпрацювала з онлайн порталом Bo.Net, відзначала дні народження редакторів і говорила мовою, близькою читачеві, про проблеми, які справді були на часі. 

Отож, «Майдан Могилянка» — одна з цікавих і важливих сторінок історії розвитку могилянської преси. Видання стало засобом комунікації спільноти і протрималося більше трьох з половиною років. Ми раді, що завдяки роботі фахівців бібліотеки архів видання відтепер доступний онлайн за лінком. 

Також нагадуємо, що збереження Могилянської історії — справа усіх могилянців, якщо ви маєте у себе вдома примірники студентського самвидаву чи іншої могилянської періодики, з радістю приймемо їх від вас в дар або позичимо на сканування для цифрової колекції. 

Дивіться також:

• Колекція «Університетська та студентська періодика» в інституційному репозитарії eKMAIR.  

• Виставка університетської і студентської періодики у Віртуальному музеї Києво-Могилянської академії. 

Матеріал готували: Олександра Листопад, Ганна Хроболова, Юлія Юрович. 

Шведський архів у бібліотеці НаУКМА

У 2007 році фонд бібліотеки поповнився унікальним зібранням – бібліотекою, архівом та мистецькою колекцією видатного вченого Омеляна Пріцака. Тепер це окремий структурний підрозділ наукової бібліотеки університету – «Меморіальний кабінет-бібліотека Омеляна Пріцака». Всі охочі можуть завітати туди та оглянути ці колекції. А для того, щоб користуватися книжками, слід традиційно оформити замовлення через електронний каталог, а зі змістом архіву можна ознайомитись через описи і замовити потрібні документи на місці. Про них і піде мова.

Архівні матеріали Агатангела Кримського у нашому фонді

15 січня 2016 року виповнюється 145 років від дня народження Агатангела Кримського (1871-1942) – українського історика, сходознавця, письменника та перекладача, одного із засновників Української Академії Наук. Основний архівний фонд Агатангела Кримського зберігається  в Інституті рукописів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Але у 2007 році до Наукової бібліотеки НаУКМА також потрапили унікальні архівні матеріали, що є складовою частиною особового архівного фонду учня Агатангела Кримського – другого видатного українського сходознавця, історика і філолога Омеляна Пріцака (1919-2006). Одним з найбільш цінних архівних документів А.Кримського в НаУКМА є рукопис його неопублікованої праці «Історія хозар».

95 років від дня народження Олега Зуєвського

 16 лютого виповнюється 95 років від дня народження

українського поета, перекладача Олега Зуєвського

 (16.02.1920 – 27.03.1996)

Народився поет у містечку Хомутець на Полтавщині. Навчався в Харкові на журналіста, працював в редакції газети «Міргородські вісті». В 1944-1950 рр.  перебував у таборах для переміщених осіб у Німеччині, з 1950 року жив у США, викладав російську мову і літературу в Фордгамському та Ратґерському університетах. Коли 1966 році отримав посаду професора славістики в Альбертському університеті, разом з родиною переїхав до Канади. Протягом наступних 25 років Олег Зуєвський був автором та викладачем більше 30-ти різних курсів, що тематично стосувалися російської та української мов і літератур в цьому університеті.

Збірки поезій та перекладів О.Зуєвського

Олег Зуєвський – автор поетичних збірок «Золоті ворота» (1947), «Під знаком фенікса» (1958), «Голуб серед ательє» (1991), «Вибране. Поезії. Переклади» (1992), «Кассіопея. Парафрази» (1993), «Обіцянка радості» (1995). Він також добре знаний перекладач поезій Стефана Ґеорґе, Райнера Марії Рільке, Вільяма Шекспіра, Емілі Діккінсон, Вільяма Батлера Єйтса, Гійома Аполлінера, Поля Валері, Артюра Рембо. Олег Зуєвський перший серед українських поетів здійснив повний переклад поезій французького поета Стефана Малларме.

У 1987 році поет став лауреатом Української Могилянсько-Мазепинської академії Наук за переклади В.Шекспіра, а у 1994 р., коли його творчість вже почала повертатися в Україну,  лауреатом Міжнародної премія ім. Григорія Сковороди за збірку «Кассіопея. Парафрази».

У 1998 році Тамара Зуєвська, донька Олега Зуєвського подарувала Науковій бібліотеці НаУКМА книжкову колекцію, а у 2004-2005 рр. особовий архів свого батька, одного з найосвіченіших літераторів еміграції. Книжкова колекція є однією з найчисельніших і зберігається нині в Конгреґаційній залі Староакадемічного корпусу НаУКМА.

100 років від дня народження Якова Гніздовського

27 січня виповнюється 100 років від дня народження визначного графіка, кераміста, скульптора і мистецтвознавця Якова Гніздовського (27.01.1915-08.11.1985).

Народився митець в с. Пилипче Борщівського р-ну Тернопільської обл. Навчався у Варшавській академії мистецтв (Польща) та Загребській академії мистецтв (Хорватія). В 1944-1949 рр. перебував у таборах переміщених осіб біля Мюнхена, а з 1949 жив у США. Я.Гніздовський був  членом редколегії журналу екслібрістів Великобританії, Американського товариства аматорів і творців книжкового знака, постійним кореспондентом журналу Філадельфійського відділу Об’єднання Мистців Українців в Америці «Замітки з мистецтва». Я. Гніздовський малював олійними фарбами й темперою, різними твердими барвниками, гравірував на дерев’яних і металевих дошках, займався скульптурою малих форм. Його спадщина складає  понад 300 гравюр (дереворити, лінорити і офорти) та сотні картин. Твори митця широко експонувалися   у Франції,  Великобританії, Німеччині, Чехословаччині, Японії, США, Канаді та ін.

Я.Гніздовський за гравіруванням у своїй студії (Нью-Йорк, 1969). Фото М.Гніздовський, ліцензія CC BY 3.0

Архів Євгена Лащика – в Могилянці

Цього року компакт-касета святкує свій півстолітній ювілей. Завдяки волі одного з наших дарувальників –  Євгена Лащика, власника аудіоархіву,  та стійкості цього носія до нас дійшли цікаві документальні записи, зроблені під час знакових  наукових та громадських заходів. Вони дають можливість почути, як обговорювалися українські питання в діаспорі, як налагоджувався діалог між діячами з України та української Америки в перехідний для нашої країни період. На плівках голоси – Л.Крушельницької, Г.Кочура, Б.Рубчака,  І.Дзюби, Б.Нагайло, Т.Гунчака та ін.

Детальніше про архів Євгена Лащика в Могилянці тут

Бібліотека В’ячеслава Івахненка – в НаУКМА

Пані Ірена Ксенжопольська (працює у фірмі АБЕ-ІПС в Польщі) передала до бібліотеки Могилянки колекцію свого батька Івахненка В’ячеслава Олексійовича. Всього  13 коробок, що зараз знаходяться у відділі комплектування на опрацюванні і скоро будуть доступні у електронному каталозі, а згодом у наших фондах. В’ячеслав Олексійович Івахненко (1934-2013), 1957 р. закінчив перший випуск новоствореного радіофізичного факультету Київського університету ім. Т. Г. Шевченка, працював в Київському НДІ гідроприладів головним конструктором та заступником й науковим керівником робіт, книголюб, краєзнавець.
Серед книг, що їх збирав та зберігав пан В’ячеслав – видання «Кобзаря» Тараса Шевченка 1884 року. Цю книгу він отримав у спадок від свого батька Івахненка Олексія Олексійовича (1900-1987), вчителя української мови і літератури, який у 20-х – 30-х роках працював у школах села Замістя, Гусятині Прилуцького району, в місті Суми та в одному з сіл під Сумами, а з 1934 року – на хуторі Рогань і в школі села Велика Данилівка до 1941 року, а з 1946 по 1960 рр. працював викладачем української мови і літератури в Прилуцькому педагогічному училищі імені Івана Франка.

Дякуємо пані Ірині та принагідно всім дарувальникам книжок та цілісних бібліотек до Могилянки!